МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОКОСТУ

27 січня 2025 року, Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту - 80 роковини звільнення в'язнів нацистського табору "Аушвіц" #голокост
Весь світ вшановує пам’ять жертв Голокосту. Цього дня 1945 року війська Першого Українського фронту звільнили в’язнів одного із найбільших нацистських таборів смерті – Аушвіц-Біркенау. Унаслідок геноциду, організованого нацистами, загинуло понад шість мільйонів євреїв. Близько 1,5 мільйона з них були з території сучасної України. Це були не лише люди однієї національності, а й представники різних культур, релігій і соціальних верств.
Цього дня ми разом із світовою спільнотою згадуємо невинно розстріляних, страчених у газових камерах, виснажених голодом та примусовою працею. Висловлюємо надію, що подібного злочину в історії людства не повториться більше ніколи, а молодь формуватиме свій світогляд в умовах толерантності, належного ставлення до полікультурних та загальнолюдських цінностей.
Вічна пам’ять мільйонам невинних жерв.
Офіційно визнано, що до 6 мільйонів євреїв було вбито протягом Голокосту, з них від 2,2 до 2,5 мільйони на території колишнього Радянського Союзу, значною мірою в Україні. Як відомо, одразу після окупації України нацисти розгорнули широку мережу гетто (найбільшим було Львівське), а згодом почали масово розстрілювати єврейське населення. Одними з найбільших і найвідоміших були розстріли у Бабиному Яру в Києві, але знищення євреїв України було систематичними і повсюдними.
Голокост євреїв на окупованій нацистами території СРСР відрізнявся від подібних заходів у Європі. Там євреїв заганяли в гетто, з часом могли відправити до місць масових знищень у газових камерах. На українських землях більшість єврейського населення загинуло від куль у протитанкових ямах. Їх викопали ще за радянської влади військовополонені, місцеве населення чи самі жертви.рагедія Бабиного Яру - скорботні події, вони завжди живі, так само, як є живим біль втрати за кожним, хто пройшов дорогою смерті й поліг у братській могилі Бабиного Яру.
У цей день скорботи і пам’яті, ми приєднуємося до загальної печалі, співчуваємо болю та втраті. Нехай живе надія, що подібного більше ніколи не повториться!
Будемо пам’ятати...