Новини

Всміхається сонце привітно й ласкаво,
Цей день на планеті хай щастям сія.
Час радісно лине, змістовно й цікаво
Добробутом повниться кожна сім'я
Хай війни стихають від сміху дитини,
Душа очищається, серце співа,
А розум підносить крізь будні людину,
Порядність всю землю нехай обійма!
З Днем захисту дітей, наші найдорожчі!!!
Сьогодні для діток нашого ліцею справжнє свято! Розважалися, сміялися, малювали, бігали та пригали!!! В кінці всі отримали морозиво! Хочу подякувати Бузькому старостинському округу та спонсорам: Антошину Володимиру, Боярину Миколі, Кравцю Олександру і Степаненку Ігорю. Дякую вам за ваші щедрі серця! Радію, що серед нас є такі люди, для яких немає чужих дітей!! Зробимо дитинство наших дітей щасливим разом!!!

Сьогодні, 23 травня, в Україні відзначається День морської піхоти.
День українських морських піхотинців започаткований у 2014 році та до 2017 року відзначався 16 листопада.
Проте у 2018 році указом президента України його було перенесено й новою датою святкування визначено 23 травня. Саме цього дня у 1918 році гетьман Павло Скоропадський наказав сформувати бригаду морської піхоти у складі трьох полків.
Фундамент для створення Морської піхоти України було закладено 22 лютого 1992 року. Того дня 880-й Окремий батальйон морської піхоти, що дислокувався у Севастополі під командуванням майора Віталія Рожманова, присягнув на вірність українському народові. Проте командування Чорноморського флоту зробило все, щоб не допустити перехід морських піхотинців під юрисдикцію України. Командир батальйону і його заступники були звільнені із займаних посад, а сам батальйон було розформовано.
1 липня 1993 року, після створення Військово-Морських сил України, в Севастополі був сформований 1-й Окремий батальйон Морської піхоти, до якого були зараховані кращі офіцери Чорноморського флоту. Після окупації Криму Росією морські піхотинці були передислоковані з півострова до Миколаєва.
Нині війська морської піхоти входять до складу Збройних сил України та є передовими з'єднаннями сил висадки. У 2018 році морпіхи отримали берети іншого кольору: замість чорного головного убору – відтінку морської хвилі.

Я вишию сорочку кольорову
Й по білім світі гордо в ній піду.
У ній зустріну пору світанкову
І щастя світле я у ній знайду.
Я – українець! Дуже гордий з цього.
Несу у світ традиції свої
Для себе в Бога не прошу нічого,
Все в мене є: і гори, і гаї,
Поля родючі, повноводні ріки,
Озера сині, чисті небеса..

В рамках Тижня безпеки дорожнього руху в Бузькому ліцеї пройшов національний онлайн-урок "Безпечна дорога додому" з основ безпеки дорожнього руху та попередження травматизму внаслідок дорожньо-транспортних пригод. Дбаємо про безпеку дітей разом!

Бузький ліцей знову має перемогу! Цього разу ПЕРШЕ місце ВСЕУКРАЇНСЬКОГО рівня!! Карасьова Лілія зайняла І місце у Всеукраїнському дистанційному творчому конкурсі "Квітучі таланти" в жанрі "Образотворче мистецтво". Назва роботи "Наш гарант перемоги". Дякую Лілії та вчителю мистецтва Степанюк Любов Василівні, яка знаходить в наших дітях такі таланти та розвиває їх!

Слово це стало символом горя, страждання та покинутих домівок.
Минуло 37 років від того дня, коли Україну спіткала страшна трагедія – техногенно-екологічна катастрофа, спричинена вибухом реактора четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції, яка нанесла непоправної шкоди довкіллю та здоров’ю людей. Якби не подвиг простих людей, які ризикуючи власним життям і здоров’ям, врятували нас від подальшого поширення радіації, то важко навіть спрогнозувати повні масштаби трагедії не лише для України, а й для всього світу.
Аварію на ЧАЕС називають найбільшою та найстрашнішою ядерною катастрофою мирного часу, наслідки якої відчуватимуть чимало поколінь.

20 квітня в Україні і світі святкують День вдячності волонтерам. Волонтерський рух виник у Франції 1920 року, коли французька молодь вирішила організувати добровільне відновлення ферм, що були зруйновані під час Першої світової війни. Відразу волонтерами зацікавилися й інші країни, а в 1990-х роках таке поняття дійшло і до України.

Після 24 лютого 2022 року волонтерський рух в Україні показав усьому світові, що це потужна сила, яка здатна організовувати, об'єднувати і допомагає вирішувати серйозні питання.

Учні Бузького ліцею взяли участь у Міжнародному дистанційному конкурсі «Олімпіс 2023 - Весняна сесія».
Головна мета освітніх конкурсів «Олімпіс»:
Зацікавити учнів навчальним предметом.
Підвищити мотивацію до навчання.
Повторити матеріал навчального предмету.
Надати можливість учням перевірити свої знання.
Виявити теми, в яких учень має труднощі.
Развивати навички роботи з комп’ютером.
В результаті конкурсу учні отримали призові місця
Стимулювати використання інформаційних технологій в освітньому процесі.
Урізноманітнити процес навчання.

3 квітня вся Україна відзначає 105-річчя з дня народження Олеся Гончара, Великого українця, людини світу і чарівного Дніпра, совісті і світоча української нації, пейзажиста, лірика, письменника і публіциста, критика, громадського та державного діяча, літературознавця, борця за мир і людські права, академіка, який довгий час очолював спілку письменників України, був головою Українського державного комітету захисту миру, членом Всесвітньої Ради Миру, депутатом Верховної Ради, Героем України…
Запрошуємо до бібліотеки усіх зацікавлених цією непересічною особистістю !

Початок березня вже традиційно позначений Шевченківськими днями. Тарас Шевченко наша гордість, наша історія..... Кожен, хто поважає себе, знає історію свого краю і розуміє поезію Шевченка повинен передавати цей скарб душі наступним поколінням. Його слово невмируще, бо сміливе, правдиве, величне. То ж і ми долучилися до декламування Кобзаревого слова...

10 березня - ДЕНЬ ДЕРЖАВНОГО ГІМНУ УКРАЇНИ
Цього дня у 1865 році в польському місті Перемишль уперше прозвучав твір композитора Михайла Вербицького на слова поета Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна».
Історія створення українського гімну сягає осені 1862 року, коли український етнограф, фольклорист та поет Павло Платонович Чубинський написав вірш «Ще не вмерла Україна», якому у майбутньому судилося стати національним, а згодом і державним гімном українського народу.
Верховна Рада України затвердила музичну редакцію Державного Гімну 15 січня 1992 року, а 6 березня 2003 року парламент України ухвалив Закон «Про Державний Гімн України» на музику Михайла Вербицького зі словами першого куплету і приспіву пісні Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна»

#Нас_єднають_думи_Кобзаря
#Читаймо_Тараса

9 березня 2023 року, на самому початку весни, виповнюється 209 років від дня народження українського Кобзаря, поета, філософа, художника - Тараса Шевченка. Поет мріяв про ті часи, коли його країна буде незалежною суверенною державою, коли в Україні шануватимуться мова, культура та історія народу, а люди будуть щасливими. Ім’я Тараса Шевченка відоме в усьому світі: у багатьох країнах йому встановлені пам’ятники, його твори перекладені майже всіма мовами світу, його ім’ям в Україні названі навчальні заклади, театри, площі, вулиці міст.
ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО -- це символ не лише країни, але й всіх тих, хто бореться за свою волю і гідність будь-де в світі.
Ім'я Шевченка... З ним були пов'язані надії людей різних національностей на своє соціальне і національне визволення. Воно мов дзвін в часи лихоліть, било на сполох, будило народну самосвідомість.
Уже для багатьох поколінь українців -- і не тільки українців -- Шевченко означає так багато, що сама собою створюється ілюзія, ніби ми все про нього знаємо, все в ньому розуміємо і він завжди з нами, в нас. Та це лише ілюзія...
Шевченко -- як явище велике й вічне -- невичерпний і нескінченний. Він росте й розвивається в часі, в історії і нам ще йти і йти до його осягнення. Ми на вічнім шляху до Т.Г.Шевченка.
Поет живе, ми слухаєм його :
Ми чуєм заповіт його священний--
Учитися, кохати край стражденний
І не цуратись рідного свого.
І всі ми, скільки є, в душі своїй
Клянемося тих дум не зраджувати зроду,
І сповнимо ми заповіт його святий --
Поет живе повік в серцях свого народу!

В кінці 2013-го - на початку 2014-го в Україні почалися масові протести. Громадяни виступили проти політики тодішньої влади та її відмови від європейської інтеграції. У результаті в країні відбулася зміна влади - тодішній президент Віктор Янукович та його соратники втекли за кордон. Кульмінацією тих подій, які отримали назву Революції Гідності, стало масове протистояння на Майдані Незалежності у Києві між протестувальниками та силовиками. Сталося це 18-20 лютого 2014 року - саме тоді загинуло найбільше людей. Список Небесної Сотні відкрився 22 січня 2014 року. Спочатку від вогнепальних поранень у центрі столиці загинули активісти Майдану Сергій Нігоян та Михайло Жизневський. Того ж дня в лісі під Києвом знайшли тіло зі слідами тортур активіста Юрія Вербицького. До 18 лютого 2014 року налічувалося вже 9 загиблих, і з цього дня на Майдані почалися масові розстріли. З 18 по 20 лютого загинуло найбільше людей - 78 осіб, після 20 лютого - ще 20. Майже одразу усіх загиблих назвали Небесною сотнею, хоча насправді їх було більше ста.

Указом президента України від 11 лютого 2015 року дату 20 лютого було встановлено як День Героїв Небесної Сотні.

19 лютого 1992 року, Верховна Рада України затвердила тризуб як Малий герб України, визначаючи його головним елементом великого Державного Герба України. Сьогодні 31-а річниця встановлення державного символу. Золотий тризуб на синьому фоні можна знайти на листівках УПА, гербі УНР та на одязі мітингуючих проти радянського режиму.

Крути – одна з трагічних і водночас легендарних сторінок в історії українських визвольних змагань 1917-1921 років.

Як відомо, наприкінці грудня 1917 року уряд радянської Росії розпочав відкриту агресію проти Української Народної Республіки. Більшовиків надзвичайно дратувало проголошення Україною самостійності. Спочатку Москва створила окремий «український червоний уряд» зі столицею у Харкові, який фактично оголосив війну незалежній частині держави, а потім двинула і війська – балтійських матросів, червоноармійців-головорізів з Москви, Пітера, Пскова, Смоленська тощо. Подавалося це як «громадянська війна».

Цей День проголошений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року, співавторами якої виступили 100 держав, в пам’ять про жертв нацистського терору під час Другої світової війни, повідомляє Укрінформ.

Наші захисники впевнено продовжують звільняти українську землю від московської нечисті, а ми в тилу молимося за воїнів та всіляко їх підтримуємо і допомагаємо. Так кується наша спільна перемога, яка обов’язково настане.
Особливо приємно, що до підтримки Збройних Сил України масово долучаються не тільки дорослі, але й діти. Так наш Бузький заклад загальної середньої освіти І – ІІІ ступенів взяв участь в благодійному ярмарку, де зібрали на підтримку ЗСУ 14 тис. грн.!
Ми великі молодці! Зібрані кошти це вагомий внесок в наближенні перемоги! Слава Україні!!”

Українська мова-багата, душевна і дуже красива. Сьогоднішнє свято присвячене нашій мові.
Українська мова - одна з головних цінностей нашої країни, наша гордість і наш скарб. Українську мову неодноразово забороняли і намагалися викорінити, а над її носіями вчиняли геноцид. Наша мова пережила все це і зараз визнана однією з найкрасивіших мов у світі. УНІАН розповів історію сьогоднішнього свята і зібрав цікаві факти про українську мову.

День української писемності 2022: як з'явився і як відзначається
Свято було встановлено указом Президента в 1997 році на 9 листопада. Дата свята обрана невипадково. Церковне свято 9 грудня присвячене українському літописцю Нестору. За деякими дослідженнями, саме з його праць починається українська писемність.

За традицією в це свято щорічно проводиться Всеукраїнський радіодиктант. Диктант проводять на радіо і по ТБ. Написати текст вдома може будь-хто. Потім лист з диктантом потрібно сфотографувати і протягом 9 листопада надіслати на спеціальну електронну адресу. Люди, які напишуть диктант без помилок, отримають призи від організаторів.

День української писемності - прекрасний привід прочитати нову книгу українською мовою, або розмовляти весь день виключно українською.

Цікаві факти про українську мову
У сучасній українській мові налічується понад 250 тисяч слів.
Українська мова має найбільше спільної лексики з білоруською, польською та сербською мовами. З російською мовою українська має лише 62% спільних слів. Також у російської та української мови багато фонетичних відмінностей. За вимовою українська найближча до чеської та словацької.
Перші слова українською були записані на листі в 448 р н.е. візантійським істориком Пріском Панікійським. Він записав слова "мед" і "страва".
Деякі лінгвісти зараховують українську до найдавніших зі слов'янських мов. За деякими версіями, українська сформувалася приблизно в 9-4 тисячолітті до н.е. а російська мова походить від церковного варіанту української мови.
Іменники в українській мають цілих 7 відмінків - це рекорд для слов'янських мов. На відміну від споріднених мов, у нас також є кличний відмінок.
В українській мові виділяється три форми майбутнього часу у дієслів - проста ("я піду"), складна (" я йтиму") і складена ("я буду йти").
В українській мові майже будь-який іменник має зменшувально-пестливу форму (наприклад, "вороги" - "вороженьки").
У сучасній нормі правопису в українській мові дозволено вживати фемінітиви до професій і родів занять. Це не вважається мовною помилкою.
Найчастіша перша буква в словах в українській мові - буква"П". Найменше слів починається на букву " Ф "(не враховуючи букву "И" і м'який знак).
Перший український буквар вийшов у Львові в 1574 році. До наших часів зберігся лише один зразок з цієї партії. Зараз він зберігається в бібліотеці Гарварду.
Українська мова багата на синоніми. У слова "горизонт" 12 синонімів, а у слова "бити" - цілих 45.

Щорічно 28 жовтня відзначається День визволення України від німецько – фашистських загарбників. В цьому році ми святкуємо 75 річницю.

Це свято встановлено в Україні згідно з Указом Президента від 20 жовтня 2009 року № 836/2009 «з метою всенародного відзначення визволення України від фашистських загарбників, вшанування героїчного подвигу і жертовності українського народу у Другій світовій війні».

В цей день традиційно вшановують пам’ять воїнів, які загинули в боях за визволення України, та населення, яке постраждало від дій фашистських окупантів.

В ході Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років саме на території України відбулися ключові битви за визволення Європи від фашизму.

Воєнні дії під час Другої світової війни відбувалися на території України протягом 40 місяців – із 22 червня 1941 року до кінця жовтня 1944 року. У 1941–1944 роках на українській землі були зосереджені головні сили вермахту – від 57,1 до 76,7% загальної кількості дивізій. 607 з них було розгромлено саме на території України.

У ході визволення України силами чотирьох Українських фронтів, які налічували понад 2,3 млн. воїнів, протягом січня 1943 року – жовтня 1944 року було проведено серію блискучих наступальних операцій. Найважливішими з них були: Воронезько-Харківська (13 січня – 3 березня 1943 року), Донбаська (13 серпня – 22 вересня 1943 року), Чернігівсько-Полтавська (26 серпня – 30 вересня 1943 року), Корсунь-Шевченківська (24 грудня 1943 р. – 17 лютого 1944 року) та Львівсько-Сандомирська (13 липня – 29 серпня 1944 року).

Завершила визволення України Карпатська операція, що розпочалася 9 вересня 1944 року. 27 жовтня 1944 року було звільнено Ужгород, 28 жовтня радянські війська вийшли на сучасний кордон нашої Держави. За підрахунками істориків, у ході воєнних дій на території України загинуло близько трьох мільйонів радянських воїнів, понад два мільйони українців було вивезено для примусової праці до Німеччини під час окупації. На території республіки цілком чи частково було зруйновано понад 700 міст і 28 тисяч сіл, близько 10 мільйонів людей залишились без даху над головою, знищено понад 16 тисяч промислових підприємств.

В ході Великої Вітчизняної війни бойовими нагородами було відзначено близько 2,5 млн. воїнів-українців, серед яких було чимало розвідників.

Ми пам’ятаємо усіх героїв, чия боротьба, самовіддана праця і героїзм сприяли звільненню України від нацистів. У серці кожного з нас жива пам'ять про неоціненний внесок українців у спільну перемогу в цій жахливій війні. Тим, хто загинув і тим, хто вижив у пеклі 40-х ми зобов’язані всім, що маємо сьогодні.